Ця робота візуалізує крихкість стосунків між людьми, що засновуються на довірі один до одного. На гладкій поверхні величезного яблука проступають обриси островів та континентів. З’являється спокуса доторкнутися до скульптури, відчути її. Але дотик долоні глядача залишає слід тепла на поверхні яблука. Ніщо не лишається непоміченим, все має свої наслідки...Скульптура відносить нас до біблійної історії про заборонений плід, але в даному випадку цей плід -наша земля, яка така ж приваблива, як і яблуко в райськомусаду. На гладкій поверхні проступають обриси островів таконтинентів. З'являється спокуса доторкнутися до скульптури, відчути її. Але ресурси нашої планети не безмежні, якщо весь час надкушувати яблуко, скоро воно перетвориться в огризок.