​

​

Ідея проекту прийшла до Микити Зігури під час мандрів Черкащиною і пошуків відповідей у природи. Спустошення та задуха задимленого жаскими чорнобильськими пожежами Києва впевнено завдала удару внутрішньої гармонії кожного. І налаштувала на роздуми про слід людства, про несвідомі дії зі знищення власної планети.

Коли нестримний Київ завмер на два місяці і люди заховалися по домівках, дикі тварини припинили боятися і почали освоювати звільнений простір. Що буде, якщо (коли) наша цивілізація взагалі зникне? Вже зараз можна висувати впевнені судження з цього приводу: зона відчуження є незаперечним прикладом відновлення екосистеми та біорізноманіття за умов категоричного невтручання людини.

Сліди звірів та птахів, що чудово збереглися на ґрунтовій дорозі, яка йде навпрямки полем, наштовхнули на філософські думки. Кому належить цей світ? Яким він був до окупації його нашим видом? Який слід ми залишаємо після себе, і чому нам недостатньо того, що є у тварин та птахів? Невже людство не може задовольнити свої потреби у розвитку у простий, відтворюваний та довготривалий спосіб?

Відбитки собачої зграї, кози та ворона на землі –  це майже все, що вони лишають після себе. Це замкнений та здоровий біоценоз, де всі види життєдіяльності збалансовані. А що ж залишимо ми – величезні забруднені мегаполіси, змінені та покинуті ландшафти, затоплені долини та села, зруйновані атомні станції? Яким повітрям дихатимуть наші нащадки, де вони знайдуть чисту воду? На пагорбах колись диких вільних земель зараз велике перевантажене місто, тут немає місця нікому, крім людей. Ми витісняємо всіх, хто не приносить користі або просто заважає. Однак нам самим некомфортно серед ліній електропередач та хмарочосів, які заступають нам блакитне небо, чи не так?

Україна наразі є землею, виснаженою дикої екстракцією природних ресурсів, застарілими інфраструктурами і повною байдужістю до становища людини і навколишнього середовища. Можливо, ця думка видасться банальною, втім чи не варто навчитися у тварин не залишати надмірних слідів, не обезславлювати наше спільне середовище існування?

Планета має залишитися такою ж чистою, якою була до людства.