Відомо, що в давньогрецькій міфології функцію райського, золотого яблука виконує гранат. Раніше існувало уявлення про те, що з пролитої на землю крові бога плодючості Діоніса й виросло перше гранатове дерево. Мабуть, відтоді цей дивний витвір природи й став особливо значущим у культурі греків, мусульман, вірмен, іудеїв, а також у християнській традиції. Чому його називають королівським плодом, символом єднання, життя та відродження? Всі споконвічні віровчення відводять гранатові осібне місце. В буддизмі гранат вважається одним із благословенних плодів, який забезпечує прихильність долі; в ісламі він позначає моральне очищення, оскільки зростає в Раю. У Китаї плід є ознакою достатку та щасливого майбутнього. Його прикмети згадуються у різних сакральних текстах, зокрема й у Біблії, де гранат постає як еталон краси, а також як символ єдності світу.

​

Набагатьох живописних полотнах періоду Середньовіччя та Відродження Ісус тримає в руці гранат–

дар, принесений Христом людству, дар вічного життя. За часів християнства ця символіка була одухотворена і збагачена посиланнями на багатство благодаті Божої і любов небесну. Для мене цей фрукт позначає родючість та сімейне щастя: у нього понад 300 маленьких зерняток, але вони складають одне ціле. Якщо відкинути усі існуючі стереотипи та обмеження, нарешті стане можливим мирне співіснування та головне–об’єднання різних цивілізацій. Зображення гранату позначає надію та мир між традиціями та поглядами і має на меті передати шанобливе ставлення до протилежних ідеологій.