Відомо, що в давньогрецькій міфології функцію райського, золотого яблука виконує гранат. Раніше існувало уявлення про те, що з пролитої на землю крові бога плодючості Діоніса й виросло перше гранатове дерево.

Мабуть, відтоді цей дивний витвір природи й став особливо значущим у культурі греків, мусульман, вірмен, іудеїв, а також у християнській традиції. Чому його називають королівським плодом, символом єднання, життя та відродження?

Всі споконвічні віровчення відводять гранатові осібне місце. В буддизмі гранат вважається одним із благословенних плодів, який забезпечує прихильність долі; в ісламі він позначає моральне очищення, оскільки зростає в Раю. У Китаї плід є ознакою достатку та щасливого майбутнього. 

Його прикмети згадуються у різних сакральних текстах, зокрема й у Біблії, де гранат постає як еталон краси, а також як символ єдності світу. На багатьох живописних полотнах періоду Середньовіччя та Відродження Ісус тримає в руці гранат – дар, принесений Христом людству, дар вічного життя. За часів християнства ця символіка була одухотворена і збагачена посиланнями на багатство благодаті Божої і любов небесну.

Для мене цей фрукт позначає родючість та сімейне щастя: у нього понад 300 маленьких зерняток, але вони складають одне ціле. 

Зображення материків, осередків локальних культур, відіграє важливу роль на контурній мапі світу. У сучасному глобалізованому світі замкнені кола у суспільстві нерідко протистоять індивідам, відкритим до пізнання життя та нових горизонтів.

Якщо відкинути усі існуючі стереотипи та обмеження, нарешті стане  можливим мирне співіснування та головне – об’єднання різних цивілізацій. Зображення гранату позначає надію на мир між традиціями та поглядами і має на меті передати шанобливе ставлення до протилежних ідеологій.